Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. 4) = козелок.
Лугови́й, -а́, -е́ Принадлежащій лѣсу, выросшему на низменности. Cм. луг. Верби луговії зашуміли. По під лужечком стежечка, туди пішла молодая Катречка, із луговою водою говорила: ой водо, водо луговая, чого ти стоїш да тихая? Ум. лугове́нький. Ой водо, водо луговенька.
Обійми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину.
Образа, -зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має.
Переквітувати, -ту́ю, -єш, гл. Отцвѣсть. Уже жито переквітувало.
Перехамнути, -ну, -неш, гл. Перекусить наскоро. Зібрався чоловік щоб з'їхать у друге місце і ввішов у хату перехамнуть.
Поздоровкати, -каю, -єш, гл. Пожелать здоровья при привѣтствіи, випиваніи водки и пр.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Стелюга, -ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Цокотуха, -хи, ж.
1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины.
2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Курочка цокотуха.
