Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрушувати

Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371. 2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк. у. 3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу. Грин. II. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУШУВАТИ"
Запри́щити, -щу, -щиш, гл. Покрыть прыщами.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.  
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Струмент, -ту, м. 1) Инструментъ. 2) Музыкальный инструментъ. ЗОЮР. І. 8.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Шушкати, -каю, -єш, гл. Шептать. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРУШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.