Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрушувати

Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371. 2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк. у. 3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу. Грин. II. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУШУВАТИ"
Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі. Екат.
Віттіля, нар. = відти.
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Загоро́жувати, -жую, -єш, гл. = загороджувати.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила. Мил. 155.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб. Екатер. у.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Грин. II. 329. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. Кв. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси. Вас. 193, 180.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРУШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.