Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихвалити

Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛИТИ"
Голуб'я́тник, -ка, м. 1) Постройка для голубей, голубятникъ. 2) Родъ коршуна.
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. К. Псал. 178. І батькові не довіряв. Котл. Ен. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він. Н. Вол. у.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
На́мул, -лу, м. Илъ.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Полоскотати, -чу́, -чеш, гл. Пощекотать.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати? Васильк. у.
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
Привичити Cм. привичати.
Шторх! меж. Штовх. Шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.