Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Гурмано́м, нар. Кучей, толпой.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb.
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Ум. обротька.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. 2) — заяча. Раст. Sedum Telephium L.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку.
Умотати, -ся. Cм. умотувати, -ся.
Штих, -ха, м.
1) Острый конецъ, остріе.
2) Копье, пика. Штихи у суходіл стромляли.
2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху.
4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.
5) Як штихом докинуть. Очень близко.
