Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихвалити

Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛИТИ"
Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. Мнж. 28. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила. Чуб.
Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Докопа́ти, -ся. Cм. докопувати, -ся.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство. Желех.
Закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. МПр. 73.
Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб. Вх. Уг. 240.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Поцінний, -а, -е. По цѣнѣ подходящій, недорогой.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Уводини, -дин, ж. 1) Введеніе въ церковь родильницы послѣ шести недѣль. Чуб. VI. 401. 2) = вивід 4. О. 1862. IV. 37. Cм. вивід 3 и 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.