Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихваляти

Вихваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихвалити, -лю, -лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Макс. Бога вихваляти. Шевч. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИ"
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Передком нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком. Н. п.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя. Шух. І. 218.
Ушнуровувати, -вую, -єш, сов. в. ушнурувати, -рую, -єш, гл. 1) Увязывать, увязать веревками, — напр. поклажу на возу. 2) Зашнуровывать, зашнуровать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати, ушнурувати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Цідилок, -лка, м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока. Богод. у. Черк. у.
Штрикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі. Ном. № 8400. 2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав. Гн. II. 239.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.