Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витязь

Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі. Голов. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯЗЬ"
Видибуляти, -ляю, -єш, гл. = видибати. На огород хиба було видибуля, а то все в хаті. Сим. 236.
Восьмуха, -хи, ж. Осьмушка, осьмая часть чего-либо (земельн. участка, кварты и пр.).
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Ковання, -ня, с. = кування.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 434.
Пічлаз, -за, м. Развратникъ. Берд. у.
Пополякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.
Спсувати, -сую́, -єш, гл. = зіпсувати.
Худо II, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТЯЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.