Бобковець, -вця, м. Раст. Лавръ.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння.
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Сложиться (во множествѣ).
2) Уложиться (о многихъ).
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. (У балці) пробігав невеличкий протічок.
Роспростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роспросте́рти, -стру, -реш, гл. 1) Распростирать, распростереть. Так щедрі руки роспростер благий Господі, над нами. 2) Распространять, распространить. Освіту народню скрізь роспростер.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили.
Чашина, -ни, ж. = чашовина.
