Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Дра́ний, -а, -е. 1) Драный, порванный, въ дырахъ. Пізнають хлопці і в драній сорочці. Шинкарочко молода! Повірь меду й вина. Не повірю, не продам, бо на тобі каптан дран. 2) Ободранный, облупленный. Я коза ярая, пів бока драная, пів бока луплена.
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia.
Обдурити Cм. обдурювати.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців.
Присилити Cм. присиляти.
Харящ, -щі, ж. Кустарникъ, заросль.
