Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виторохтіти

Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОРОХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОРОХТІТИ"
Відбірний, -а, -е. = добірний. Та й усе женці та й одбірнії. АД. I. 79.
Змилини, -лин, ж. мн. Обмылки. Черк. у.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти. Ном. № 4623.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець. Шух. І. 249.
Псюка, -ки, ж. Собака.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан. Шейк.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Цицуня, -ні, ж. Ум. отъ циця.
Чамбул, -ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОРОХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.