Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить.
Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства.
Обшукати Cм. обшукувати.
Опухнути. Cм. опухати.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.
Улога, -ги, ж. Впадина, углубленіе. Улоги. Каменныя котловины, амфитеатральнаго вида, въ юговосточной вѣтви галицкихъ Карпатъ.
