Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вити 2

Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИ 2"
Віддушувати, -шую, -єш, сов. в. віддушити, -шу, -шиш, гл. Отдавливать, отдавить. Віддушувати сир.
Капшушки, -ків, м. мн. Раст. Campanula glomerata. Шух. І. 21.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.
Мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Приступати, -па́ю, -єш, сов. в. приступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до нар. Єв. До невістки страшно й приступити. Чуб. V. 732.
Роспукнути Cм. роспукати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.