Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вити 2

Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИ 2"
Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти. Макс. 2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш. Ном. № 1913.
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Зосібна нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха. Маркев. 119.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти. Желех.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Тасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у. 2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.
Томлений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.