Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрюхати

Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала. Мир. Пов. II. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.
Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Насолити Cм. насолювати.
Нашаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Нашинковать (капусты).
Непомірковано нар. 1) Неумѣренно. 2) Невоздержно; запальчиво.
Свідомо нар. 1) Извѣстно, знакомо. 2) Сознательно.
Сібірний, -а, -е. 1) Каторжный, тяжелый. Ой послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. 2) Бранное: злодѣйскій. От сібірні. Ном. № 3568.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.