Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витка

Витка, -ки, ж. 1) Цилиндръ для удлиненія ступицы колеса, сообразно длинѣ оси, — надѣвается между ступицей и чекой. 2) = ужівка. Вх. Зн. 7. 3) Обручъ для бочки изъ молодой ели или орѣшины. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТКА"
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3)зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря, 1883, стр. 323.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли. Ном. № 11642.
Скра, -ри, ж. Искра.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.