Викривляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить.
Добротли́вість, -вости, ж. Добродушіе. благодушіе.
Зажира́куватий, -а, -е. 1) Обжорливый, прожорливый. 2) Любостяжательный, алчный къ богатству, ненасытный. Ото у нас чоловік Рогуля — зажиракуватий: йому все мало!
Злобливий, -а, -е. Злобный. Царю Христе, Спасителю мира! ти був зранку не злобливий.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив.
Протягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. протягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться.
2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше діло довго буде протягатися.
Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Зробив рало і пішов ралить. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
