Дерня́, -ні́, ж. = Дернина.

Зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.

Насвари́ти, -рю́, -риш, гл. Погрозить — словами или дѣйствіемъ. Я йому казав, щоб він не бунтувався у холодній, а він давай мене лаяти та ще й палицею насварив, піднявши її вгору. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Війт насварив на мене. Федьк.

Начиння, -ня, с. 1) Сосудъ, посуда. І не зглянулась: мила по обіді начиння, коли цеє трапилось. 2) Инструментъ, орудіе. 3) Часть ткацкаго станка. (Cм. верстат). Состоитъ изъ двухъ длинныхъ и узкихъ деревянныхъ пластинокъ, расположенныхъ параллельно одна надъ другой и называемыхъ шо́хти (а) (галицкое: шо́фти, ціпки); шо́хти соединены нитянымъ рукаво́м (б). Въ константиноградскомъ уѣздѣ нити рукава называются ничениці, каждая ни́чениця состоитъ изъ двухъ равныхъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца; рукавъ дѣлится на части, называемыя ґанками (в), а въ каждомъ ґанку по 15 ни́чениць. (Въ Галиціи рукав называется ни́чениця, ни́чельниця; нити его состоять каждая изъ трехъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца: верхняя коник, нижняя кобилка и средняя (малая) очко). Сквозь ни́чениці проходятъ нити основи. начиння подвѣшено къ одной изъ же́рток (г): на же́ртці на веревочкахъ, два блока — жабки (д) (гал. карпульці, скраклі), черезъ коліщата которыхъ ходять мотузи (е), а на нихъ уже висить начиння. Въ константиноградскомъ у. отъ нижней шохти идутъ два мо́тузи (ж), къ которымъ привязана цилиндрическая деревянная палка — байцарка (з) (иначе барцьо́шка), отъ средины которой идетъ внизъ мотуз (и) до підніжка (і). начи́ннів въ станкѣ должно быть не менѣе четырехъ (гал.: чотирі стіни). Конст. у. Полт. г. Б. Гринч. — МУЕ. III. 18. — Шух. І. 255, 256. — Особое начиння имѣется и въ кросонках — небольшомъ станкѣ для тканья ситъ. Вас. 152.

Паритися, -рюся, -ришся, гл. Париться. Родився — не хрестився, у лазні не парився, на ввесь світ прославився. Ном.

Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.

Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.

Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. І. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9.

Слухатися, -хаюся, -єшся, гл. Слушаться, быть послушнымъ. Не будеш слухаться, то нічого не поможеться. Рудч. Ск. II. 118.

Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.