Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Заблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася.
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили.
Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. Цвів кущ панської рожі. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. І кущики вишукує травиці. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко.
Наверле́ нар. = навверле. 1) Дивись що ти робиш: наверле становиш стовпа, — товщим краєм угору! Треба товщим у землю. 2) Харько наш потяг ярами й тинами наверле.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять.
Темнолугий, -а, -е. Съ темными лугами. Найлюбіще мені впало серед земель темнолугих.
Улежатися Cм. улежуватися.
