Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихвалка

Вихвалка, -ки, ж. Хвастовство, похвальба. Ти все на вихвалку. КС. 1883. XI. 500. При.... вихвалках.... своєю силою. Мир. ХРВ. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛКА"
Бубовник, -ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. І. 134.
Гірчичний, -а, -е. Горчичный.
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Овсище, -ща, с. = вівсище.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
Пролизати Cм. пролизувати.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить. К. Псал. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.