Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Білас, -са, м. Раст. Boletus edulis.
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе.
Коритча, -чати, с.
1) Маленькое корыто.
2) = коритко.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. Запорожці... татар і туркоту лущать. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки!
Скрамниця, -ці, ж. = скамниця. Лежить його миленькая на усю скромницю.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати.
Уселитися Cм. уселятися.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Чортові діти. (Бранное выраж.). 2) чортове світло. Керосинъ. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.
