Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витяти

Витяти Cм. витинати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯТИ"
Зави́ти IICм. Завивати II.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Повряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Нарядиться (о многихъ).
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Пригасити Cм. пригашати.
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Тетівка, -ки, ж. Тетива. Як напне стрілець тетівку, як бебехне, — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.