Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витикати

Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. І. 64. 2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Гол. І. 365. сов. в. витикати, -каю, -єш. 3) Утыкать, утыкать. 4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИКАТИ"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дові́чно нар. = Доочне.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок. Гол. І. 351.
Кончина, -ни, ж. 1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку. МВ. І. 16. 2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина. ЗОЮР. II. 284.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Прекрасно нар. Чрезвычайно красиво. Прекрасно вберися. Грин. ІІІ. 343.
Скарлючитися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.