Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витирач

Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАЧ"
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. Вх. Зн. 89. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію. Шух. І. 201.
Мертве́цький, -а, -е. Мертвецкій. Прийшов Нечипір на мертвецький великдень. Кв. І. 263.
Обихвіст, -хвоста, м. Жуликъ? прохвостъ? Там такий обихвіст, такий брехун. Кіевск. у.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ. Желех.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.
Швигавка, -ки, ж. Раст. — польова. Plantago media L. ЗЮЗО. I. 178.
Шкора, -ри, ж. Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ кармаки. МУЕ. I. 40 — 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.