Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витирач

Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАЧ"
Імня, імени, с. = ім'я. Грин. II. 345. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік. Ном. № 11173.
Кабалка, -ки
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.
Підсилок, -лку, м. Подкрѣпленіе. Левч. 107.
Пропитати, -ся. Cм. пропитувати, -ся.
Розгавкатися, -каюся, -єшся, гл. О собакахъ: разлаяться.
Умітний, -а, -е. Умѣющій. Шейк. Левч. 81.
Цинґель, -ґля, м. Щегленокъ. Вх. Уг. 274.
Чиркот, -та, м. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.