Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Доткли́во нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене.
Коротитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки.
Лицемі́рство, -ва, с. Лицемѣріе.
Перегоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. перегорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє.
Позубитися, -блюся, -бишся, гл. Иззубриться. Шабля позубилась.
Руб I, -ба, м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. І руба сухого на йому не осталось. На ру́би наді́ти. Надѣть на изнанку. 2) Ребро, грань, край. Ру́бом поста́вити. а) Поставить на ребро. б) Выставить на показъ. Так якось уміла все вона, — як то кажуть, всяку копійку рубом. Ум. Ру́бчик.
