Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витікати

Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Дещо. Тече вода в синє море, та не витікає. Шевч. 37. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. ( Залюбовск.). Чого сорочка така куца? — Бо така витекла. Ном., стр. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІКАТИ"
Бігарь, -ря, м. Палка. Візьму бігарь на плечі — вся моя худоба. Гол. IV. 513. Cм. биґарь.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Зринутися, -нуся, -нешся, гл. Хлынуть. Зринулася водиця з Дунаю, з Дунаю тихого, бережку крутого. Мет. 294.
Обхідчатий, -а, -е. Неогороженный (о зданіи).
Очернити, -ню́, -ниш, гл. = обчернити.
Поварка, -ки, ж. = полоник. Черном.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Г. Барв. 206. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.