Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витікати

Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Дещо. Тече вода в синє море, та не витікає. Шевч. 37. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. ( Залюбовск.). Чого сорочка така куца? — Бо така витекла. Ном., стр. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІКАТИ"
Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Відрадонька, -ки, ж. Ум. отъ відрада.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Джиґи́ря, -рі, ж. Горло съ легкими и печенью у овцы. О. 1862. V. Кух. 37.
Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Ном. № 2009. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Рудч. Ск. І. 172. Cм. Дізнаватися.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить. Ном. № 4129.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.