Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витріщати

Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИ"
Загріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загрі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у. 2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ. 3) Косматый.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Передуванитися, -нюся, -нишся, гл. Раздѣлиться, передѣлиться. Казав землемір, що земля наша передуваниться на три руці. Лубен. у.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Теплісько нар. = теплісінько. Шейк.
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.