Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витріщати

Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИ"
Земля́цький, -а, -е. Земляцкій.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу. Шух. І. 216.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Сунути 2, -ну, -неш, гл. 1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв. ЗОЮР. І. 158. 2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали. Мнж. 18.
Швидкома нар. На скорую руку.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.