Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Кокин, -на, м. Пѣтухъ кохинхинской породы.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. наривати бики. Запрягать воловъ.
Пачесовачка, -ки, ж. Щетка съ болѣе тонкими зубьями для расчесыванія льна.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Поскрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ой чого ти поскрипуєш, ти, ядлова хато?
Трачиння, -ня, с. Опилки.
Удовжки нар. = вдовж.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару.