Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витішити

Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Злотий, -ого, м. = злот. Сто злотих не гроші, а мужик не брат. Ном. № 1278. А той чоловік дав йому злотого грошей. Рудч. Ск. II. 154.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Передвзяття и передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. К. ХП. 9. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами. К. ХП. 133.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Помірне, -ного, с. Подать отъ мѣры.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови. Св. Л. 173.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Тюрма, -ми, ж. = турма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.