Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Гвіздок, -дка, м.
1) Гвоздь.
2) = гак 2. Ум. гвіздочок.
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою.
Масля́рка, -ки, ж. Продавщица масла.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл.
1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака.
2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Щерба, -би, ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами.
