Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витріщатися

Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИСЯ"
Модлува́ти, -лую, -єш, гл. Прилаживать, пригонять, примѣрять. Я модлую перечку в човні. Павлогр. у. Мнж. 185.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.
Набрести́ Cм. наброджувати.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРІЩАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.