Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витівати

Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІВАТИ"
Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Варнак, -ка, м. Бѣглый каторжникъ (въ Сибири). Не на Вкраїні, а далеко аж за Уралом, за Елеком старий недобиток-варнак мені росказував оттак. Шевч. 585.
Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Жи́лавий, -а, -е. 1) Жилистый, мускулистый. Жи́лава рука. Левиц. І. 302. 2) Твердый, жесткій. Жи́лавий хліб. жилавий тиждень. Первая недѣля великаго поста. — понеділок. Первый день великаго поста. Драг. 22.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.
Засо́хнути и засо́хти. Cм. засихати.
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, истомиться печалью. Конст. у.
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.