Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витхлий

Витхлий, -а, -е. Выдохшійся. Уман. І. 117.. Cм. видхлий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТХЛИЙ"
Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
Відомісінький, -а, -е. Совершенно, вполнѣ извѣстный. Там мені й стежечка знакомісінькі, хати усі відомісінькі. МВ. (О. 1862. І. 73).
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Погрібний, -а, -е. = погребний.
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Пророцтво, -ва, с. Пророчество. Пророцтво я до тебе промовляю. К. ЦН. 294.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Левиц. І. 201. Сг.... = зг.
Устаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Уже встарів віл. Н. Вол. у.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.