Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витязький

Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯЗЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯЗЬКИЙ"
Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. І. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться. Мил. 97.
Папіровий, -а, -е. = паперовий. Папірові ручки. Чуб. V. 18.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Прикройний, -а, -е. 1) Укромный. Постав сани у прикройному місці. 2) О сапогѣ: съ пришитыми къ голенищу головками. Вас. 161.
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТЯЗЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.