Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витирати

Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл. 1) Вытирать, вытереть. Витри лаву. 2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть. 3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево. Рудч. Ск. II. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАТИ"
Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Вистріпати, -ся. Cм. вистріпувати, -ся.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить. Ном. № 1088.
Остити Cм. остивати.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530.
Поживитися Cм. поживлятися.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Схожати, -жа́ю, -єш, гл. 1) = сходити. То він на чердак ісхожає. КС. 1882. XII. 487. Я.... того не чувала, шоб жовтий пісок на білому камені схожав. КС. 1882. XII. 491. Всі козаки (з судна) на сиру землю схожали. КС. 1882. XII. 488. Мати старая з двора схожає. Грин. III. 692. 2) = сходитися. Поли із полою схожає. КС. 1882. XII. 497.
Ураза, -зи, ж. 1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258. 2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.