Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу.
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ.
Конянка, -ки, ж. Лошадиный пометъ, лошадиный навозъ.
Пендюр, -ра, м. — водити. = лаятися.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Cм. ча.
