Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Задари́ти Cм. задарювати.
Кой сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде треба. так як кой. Какъ. Зійди, місячку, зійди, місячку, так як кой млинське коло.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник?
Пагність, -ностя, м. Ноготь. Добра ні на пагність.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл.
1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти.
2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали.
Порозгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Разгресть (во множествѣ). Кури порозгрібали грядочки.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Тверезісінько нар. Совершенно трезво.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.
