Виглядіти, -жу, -диш, гл.
1) Испортить глаза долгимъ смотрѣніемъ. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі.
2) Воспитать, виняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю.
Відтерпіти Cм. відтерплювати.
Зашко́дити, -джу, -диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Півкварта горілки зашкодила мені. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. .
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Побілили... полотно.
Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах.
Цідилок, -лка, м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока.
