Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витискати

Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік. 2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИСКАТИ"
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ. Вх. Зн. 8.
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву. Ном. № 12394.
Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити. Вх. Зн. 19.
Подмух, -ху, м. Дуновеніе. Желех.
Покривити, -влю́, -виш, гл. Искривить.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво. Вх. Лем. 458.
Сумирний, -а, -е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно. МВ. ІІ. 8.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. МПр. 52.  
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатер. г. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. О. 1862. VIII. 35. 2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.