Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі.
Голубиний, -а, -е. 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине.
Жасми́нний, -а, -е. Жасминный. Жасминними пахощами пахне.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода.
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ.
