Баштанище, -ща, с. Поле, бывшее подъ бакшей.
Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Зелену́ха, -хи, ж. 1) Древесная жаба, Rana viridis. 2) Порода мухъ. Я тієї мухи-зеленухи полюбовничок. 3) Въ загадкѣ: огурецъ. Кубушечка-зеленушечка, не хліб, не сіль, не вода, а добра їда. Ум. зелену́шка, зелену́шечка.
Книп, -па, м.
1) = ґнип.
2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра!
Нескінченний, -а, -е. Безконечный. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Хвиґлює, щоб хто пішов. Cм. фиґлювати.
Чмовхачка, -ки, ж. = чмовхальниця.
