Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витока

Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Засуши́ти, -ся. Cм. засушувати, -ся.
Здих, -ху, м. Издыханіе. Нема на вас здиху. Ковел. у.
Зрадній Cм. зрадний.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками. Шевч. 248.
Торохнути, -ну, -неш, гл. Трахнуть, шарахнуть, грохнуть. Буйволи прийшли, та один.... як торохне рогом (у бочку), так дно й вилетіло. Драг. 106. (Стрілець) націливсь, як торохне. Драг. 42. Ой торохнула-ревнула мідяна гармата. К. Досв. 209. Громом торохнуло в гори й долини. Щог. Сл. 61.
Чеплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Цѣпляться. Чуб. І. 59. Довгою косою за гілля чепляється. МВ. ІІ. 65.
Чморкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмо́ркати. Чморкнула вода. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.