Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витока

Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.  
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка. Черк. у.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш. ЗОЮР. І. 220.
Осужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ осуга. 2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.