А́грус, -су, м. = Аґрус. Cм. аґрес.
Баляндраси, -сів, м. мн. Разглагольствованія, розсказни, турусы на колесахъ. Баляндраси роспускає, буцім то він усе знає. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. баляндраси точити. Балагурить, болтать.
Відпроважати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Пішов дощ та вже й по жаттю.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Об'явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною.
Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл.
1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата?
3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами.
3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Посвистач, -ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва.
