Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Cм. тельбухи.
Дурни́ця, -ці, ж. 1) Пустяки, вздоръ. Він дума, що дурниця се. Се дурниця, що мара сниться, а перехрестись та певно й спи. А чоловік дивиться на жидівську щирість, що вони так просять, укинув тії дурниці у голову, про усе забувся, сидить собі та мед горілку попиває. 2) Глупый или нехорошій поступокъ. Не хапайсь дурниці, — не будеш сидів у темниці. Чоловіка вік любила, не неслась в дурницю. Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й матінка не порадить. 3) Даровщинка. дурни́цею, дурни́чками, на дурни́цю. На даровщинку, даромъ. Що перш дурницею доставалось, то тепер або випросити треба, або купити. Йому б усе дурничками. Ізвик на дурницю. 4) Раст. Vaccinium Myrtillus. Ум. дурни́чка. дурни́чки (какъ нарѣчіе). 1. Попусту, безъ дѣла. Наймити вештались у дворі, одникували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнички, стояли в загороді. Даромъ. Наїдяться, нап'ються дурнички.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений.
Закрада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закра́стися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться, подкрадываться, подкрасться, закрадываться, закрасться, вкрадываться, вкрасться. Оцей ліс колись наш був, а теперка як злодій закрадайся, як вужевки треба. Паня ся закрала, курчаток покрала. Кругом, бачите, вода, так не закрадеться туди кішка.
Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору.
Кабаськати, -каю, -єш, гл. Кричать: кабась! кабась! сзывая свиней.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!..
Пробілуватий, -а, -е. Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє.
