Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися.
Вісняк, -ка, м. = вісник.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця.
За́мітка, -ки, ж. 1) Замѣтка. 2) — дава́ти. Давать понять. Кішку б'ють, невістці на замітку дають. 3) бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.
Кутесик, -ка, м. Треугольникъ съ прямымъ угломъ. Cм. кутас 2.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Переплинути, -ну, -неш, гл. = перепливти. Треба мені перебрести сю річеньку та глибокую. А чи мені перебрести, а чи мені переплинути.
Росповсюджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росповсю́дитися, -джуся, -дишся, гл. Распространяться, распространиться.
Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.
Ужахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ужаснуться. Череваниха ж із Лесею вжахнулись і поблідли на виду. А грішні душі ужахнулися, у пекло йдучи, сильно плачучи.
