Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грипа

Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИПА"
Барнявий, -а, -е. = барнавий. Вх. Лем. 390.
Безусий, -а, -е. = безвусий Аф. 298.
Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Гореч, -чі, ж. Жара. Вх. Лем. 405.
Дерев'я́ник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Уг. 236.
Дзю́бнути Cм. Дзюбати.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Милови́ння, -ня, с. = милини. Вх. Зн. 35.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.