Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кручок

Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Чуб. V. 204. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. К. ЧР. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧОК"
Вудок, -дка, м. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Голопузий, -а, -е. Съ голымъ животомъ. 2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки. Стор. МПр. 144.
Завари́ти Cм. заварювати.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити. Ном. № 5144.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.