Воловід м.
1) — воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії.
2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт.
3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута.
Залива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. залити и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл. 1) Заливать, залить. Заливає Дунай бережечки, та нікуди обминути. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає, кров'ю сліди заливає. Дума. Залив... огонь. залити очі. Напиться пьянымъ. Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед. залива́ти за шку́ру са́ла. Сильно допекать. 2) — в кайда́ни. Заковывать, заковать. Ой залили сотника Хорька Шамраївці у кайдани. Ой узявши істиха під руки, залийте в кайдани, а заливши та у ті кайдани, закидайте в темницю.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Німо нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо.
Рано нар.
1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало.
2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Ум. раненько, ранесенько.
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Я ще спудеїв трохи попошколю.