Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куб

Куб, -ба, м. 1) Кубъ. 2) Выдолбленный изъ дерева кубокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБ"
Замо́вини, -вин, ж. мн. = замова. Він каже: я начальства не боюсь. Знає замовини. Г. Барв. 335.
Навнува́ти гл. Надоѣсть. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй! Біда би го вандрувала, коли м уже навнувала. Гол. II. 553. Вх. Зн. 38.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Оливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олива. 2) Родъ яблокъ.
Розцвісти, -ся. Cм. розцвітати, -ся.
Роспалка, -ки, ж. Мелкія дрова, щепки для растопки.
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Хаптурний, -а, -е. = хавтурний. З хаптурних ницаків малюєте икони. К. Дз. 35. Жерці.... хаптурний рід. Котл. Ен. VI. 50.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.