Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крупи

Крупи, круп и крупів, мн. 1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона. 2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами. Левиц. І. 8) Икра рачья. Икра селедки. Вх. Лем. 428. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУПИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУПИ"
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Копійчина, -ни, м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. І. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.
На́го нар. Наго, голо.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ. Шух. І. 128, 303.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. К. ЦН. 222. Смерть шлюха. КС. 1882. IV. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУПИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.