Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Безнадія, -дії, ж. = безнадійність. В очах безнадія світиться.
Брусся, -ся, с. соб. отъ брус.
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Cм. горішина 2.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Обтрусіть і порох із під ніг ваших.
2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
Співний, -а, -е. Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії.
2) Мелодическій, музыкальный.
