Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Ум. невірничка.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби.
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ум. слабкенький.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный.
2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв.
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Хирітиме-хирітиме, та й умре.
Хишки, -шок, ж. = хихички. Хишками-смішками одбувсь.
