крук
Крук, -ка, м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ум. кручо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 313.
Том 2, ст. 313.