Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Орличок, -чка, м. Ум. отъ орел.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей.
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ.
Шкадрон, -на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон.
