Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться.
Гній, гною, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. 2) Ум. отъ дзюба.
Захва́льшувати, -шую, -єш, гл. Заплутовать.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив.
Кажан, -на, м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Ум. кажанок.
Кріль, -кроля́, м.
1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котик у його хліві кролів ловить.
2) = кропив'янка.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови.
Тіпання, -ня, с.
1) Трясеніе, дрожаніе.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Ум. тіпаннячко.
