Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крячина

Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧИНА"
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -сяЩо маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Иншак нар. = и́нак. Вх. Уг. 242.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Кошниця, -ці, ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий. Вх. Лем. 429.
Перебутний, -а, -е. Преходящій.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Смолавка, -ки, ж.біла. Раст. Silene nutans. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.