Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крячина

Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧИНА"
Ведмедка, -ки, ж. Ведмедиха. Чужі баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи.... (Заговоръ). Мил. М. 40.
Корба, -би, ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Шух. І. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.
Ляск, -ку, м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Радом. у. Батіг без ляску. Ном. № 434, стр. 302.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у.  
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. ХС. IV. 13. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Екатер. у. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було. Лохв. у.
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.