Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крюкання

Крюкання, -ня, с. 1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей. 2) Кваканье лягушекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАННЯ"
Борозний, -а, -е. = борозенний КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує. Цись, Сват. 97.
Кияра, -ри, ж. = киюра. Мнж. 60.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Порозчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися. Харьк.
Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.
Сіль, со́ли, ж. 1) Соль. Оце чвертку соли купив. ЗОЮР. І. 9. Хліба-соли вживати. 2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Ном. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20.
Тьоророх меж. для выраженія пѣнія соловья. Ой у саді соловейки тьох-тьоророх. Чуб. V. 643.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЮКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.