Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крюкання

Крюкання, -ня, с. 1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей. 2) Кваканье лягушекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАННЯ"
Вісім, восьми числ. Восемь. Усім по сім, а мені буде вісім. Ном. № 3529.
Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо. Н. Вол. у.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Помацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Г. Барв. 286. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Похресниця, -ці, ж. Крестница. Камен. у.
Табак, -ку, м. Табакъ. Драг. 13. Ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. Ном. № 12614.
Ушнуровувати, -вую, -єш, сов. в. ушнурувати, -рую, -єш, гл. 1) Увязывать, увязать веревками, — напр. поклажу на возу. 2) Зашнуровывать, зашнуровать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати, ушнурувати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили. Рудан. І. 87.
Часниковий, -а, -е. Чесночный. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЮКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.