Гасити, гашу, -сиш, гл. Тушить, гасить. Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що.
Пошелестіти, -щу, -стиш, гл. Пошумѣть, пошелестѣть.
Прикмечувати, -чую, -єш, гл. = прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить.
Проняти Cм. проймати.
Становник, -ка, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt.
Столичний, -а, -е. Столичный.
Чахниця, -ці, ж. Раст. Linosiris villosa Dc.
