Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь!
Дей меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав.
Копень, -пені, ж. Ледяная сосулька.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало.
Сніданенько, -ка, с. Ум. отъ снідання.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний.
Тречи числ. = тричи. Тречи на день одвідаю.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру.
