Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уростіч

Уростічнар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОСТІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОСТІЧ"
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ. Угор.
Запа́дина, -ни, ж. Впадина. Під одною горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла хата. Левиц. КС. 4. В зерні саме посередині була западина через те, що в дно щось точило те зерно, провертіло дірку. Алексадров. у. Очі позападали і блищали в западинах іскрами. Г. Барв. 18.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОСТІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.