Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крякати

Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Ном. № 5880. Крякнула ворона на ввесь рот. Стор. І. 15. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. ЗОЮР. II. 244. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться. МВ. ІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКАТИ"
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Калантарити, -рю, -риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Ключівник, -ка, м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи. Шух. І. 253.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Гол. II. 782. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками. Гол. II. 411.
Обмальовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмалюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Быть окрашиваемымъ, расписаннымъ (красками). 2) Обрисовываться, обрисоваться. Богиня Сонце (в колядках) обмальовується такими блискучими фарбами. Левиц. І. Світ. 10.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ. Вх. Уг. 255.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Швигавка, -ки, ж. Раст. — польова. Plantago media L. ЗЮЗО. I. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.