Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крякати

Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Ном. № 5880. Крякнула ворона на ввесь рот. Стор. І. 15. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. ЗОЮР. II. 244. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться. МВ. ІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКАТИ"
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Гірошник, -ка, м. Раст. Spiraea Ulmaria L. ЗЮЗО. І. 137.
Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. ІІІ. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.
Дзю́ра, -ри, ж. и пр. = Діра и пр. То так потрібне, як дзюра в мості. Ном. № 9817. Ум. Дзю́рочка.
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Реус, -са, м. = рева. Лебед. у.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.
Шморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Дергать. Конст. у. Та все її шморга за намисто. О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.