Два́дцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Ум. Двадцяті́рко.
Заджеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = заджерґотати. Як заджеркотіли жиди, то аж у вухах лящить.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Підчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. підчистити, -щу, -стиш, гл.
1) Подчищать, подчистить.
2) Красть, украсть. Хто се у мене підчистив їх?
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.
