Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться.
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. 2) = завдавати. В неволю всіх задала.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново.
Нашепт, -ту, м.
1) Наушничанье, наговоръ.
2) Наговоръ, заговоръ знахарскій на какой либо вещи, а также и самая эта вещь послѣ произнесенія надъ ней заговора. Не хотів він брати відьомського нашепту..., та взяв нехотя, бо нечиста сила, як бачите, взяла гору.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили.
2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. Поліпіл кошелю.
3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила!
Присухий, -а, -е. Суховатый.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Продѣвать, продѣть, просунуть.
2) Прокалывать, проколоть.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Увага, -ги, ж.
1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Люде слухали з великою увагою. брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи.
2) Примѣчаніе, замѣчаніе.
Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
