Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутіж

Крутіж, -жа, м. Водоворотъ, омутъ. Шух. І. 6. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі. Федьк. II. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТІЖ"
Ганчарище, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Застря́ти Cм. застрявати.
Ом'яснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ошибиться. Вх. Зн. 43.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Сільний, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Славутиця, -ці, ж. = славута. Дніпру-Славутиці низесенько вклоняють. К. Дз. 158.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Фльондра, -ри, ж. = хльорка. КС. 1890. І. 87.
Хихітня, -ні, ж. Смѣхъ, хихиканіе. Cм. хихіт. хихітню справляє. Смѣется. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.