Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряча

Кряча, -ча́ти, с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧА"
Виплигнути, -гну, -неш, гл. Выпрыгнуть.
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять? Драг. 34.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору. ЗОЮР. I. 255.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Призвичайка, -ки, ж. Привычка. Левч. 123.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Хмельовий, -а, -е. Сдѣланный, состоящій изъ хмеля.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.